DISTANCE LEARNING FOR MUSIC DISCIPLINES IN HIGHER EDUCATION: CHALLENGES AND PROSPECTS
DOI:
https://doi.org/10.17770/sie2017vol3.2382Keywords:
distance learning, blended learning, flexible learning, music disciplines, effective distance learning course indicators, Moodle, integrative, focus on practice, creativity, dynamic, dialogic comprehension of music senses, modern classical musicAbstract
As a worldwide trend of the modern education distance learning gives the possibility to study many disciplines, nevertheless of the fact, is there a practical component in them, for example music disciplines. Among the Ukrainian universities, at the moment only at the Borys Grinchenko Kyiv University has been developing the system of distance learning using the Moodle platform, including the study of special music disciplines. Distance learning for music disciplines associated with a number of specific difficulties, which increases the requirements for the content of the training online course. Even the best and technologically perfect online course does not guarantee that the student will pass it to the end, if there is no threat to disrupt the implementation of the academic plan. Academic results of passing the online training course about modern classical music, that is already tested at Grinchenko University, gives the opportunity to distinguish the basic qualities of effective distance course for music disciplines, that focuses on students; to outline the basic problems related to its implementation into the educational process, as well as their solutions.Downloads
References
Alpert, S.R., Singley, M.K. & Fairweather P.G. (1999). Deploying Intelligent Tutors on the Web: An Architecture and an Example. (pp.183-197). International Journal of Artificial Intelligence in Education, 10.
Howell, S. L., Williams, P.B., and Lindsay, N. K. (2003). Thirty-two trends affecting distance education: An informed foundation for strategic planning. Online Journal of Distance Learning Administration, VI (III).
Zirnkle, C. (2001). Access barriers in distance education. (pp.39-42). Contemporary education 72 (2).
Дмитренко, П., Пасічник, Ю. (1999). Дистанційна освіта. Киев: Національний педагогічний університет.
Євсюкова, Л.С. (2011). E-LEARNING: переваги і проблеми Вісник Черкаського університету. Випуск 211. Частина II. Серія «Педагогічні науки». (рр. 79-85). http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/ped/2011_211_2/N211-2p078-084.pdf
Морзе, Н.В., Глазунова, О.Г. (2012). Формування й оцінювання ІК-компетентностей науково-педагогічних працівників в умовах впровадження дистанційних технологій. Інформаційні технології і засоби навчання. №6 (32). http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/2012_6/758-2499-1-ED.pdf
Морзе, Н.В., Глазунова, О.Г. (2008). Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі Інформаційні технології і засоби навчання. №2 (6). http://www.ime.edu-ua.net/em6/content/08mnvshi.htm
Семенюк, В. (2013). Moodle і соціальний конструктивізм. http://escuela.ucoz.ua/Kuzbyt/Moodle.pdf
Смульсон, М. (2012). Дистанційне навчання: психологічні засади. Кіровоград: Імекс-ЛТД.
Фопель, К. (2003). Эффективный воркшоп. Динамическое обучение. Москва: Генезис.